Наукова діяльність

Лежень та кам'яна куниця: що між ними спільного?

Дійсно, а що може бути спільного між такими різними тваринами? Бо, хто цього хто не знає, лежень - це птах. За розмірами він близький до куликів, середньої величини, веде сутінковий та нічний спосіб життя, про що, до речі, свідчать його очі: вони дуже великі для птаха такого розміру. Ну а куниця - це хижак, ссавець. До речі, а чому вона кам'яна? А тому, що природними територіями, типовими для цього виду є низькогірські ландшафти Передньої Азії та Європи. Саме звідси цей вид зеселив населені пункти - і тут ця куниця зараз населяє такі сховища, які подібні до тих, що є її первиннми місцями помешкання у природі (розщелини, невеликі печери та ін.) - горіща, іноді бетонні труби і подібні їм місця. До речі, англійська назва лежня - Stone Curlew, кам'яний кульон.

Знайомтесь - землянка!

Ці тварини - одні з найчисльніших видів хребетних Олешківських пісків. На українській мові їх називають землянками, часничницями, часниковими жабами. Дійсно, вони відомі тим, що іноді мають запах, схожий із запахом часнику, але це можна відчути не завжди. Що стосується назви "землянка", то вона, мабуть, є більш точною: дійсно, всі без виключення види землянок значну частину свого життя проводять у грунті. Звичайний спосіб життя тварини у теплу пору року такий: вдень - у грунті на невеликій глибині (зазвичай до 10-15 см.,), уночі - на поверхні, там вони ловлять комах, якими живляться. Закономірне питання: а чого це вони так полюбляють зариватися у грунт, що це за "хоббі" таке дивне? Відповідь дуже проста - це не хоббі, а спосіб життя! Річ у тому, що шкіра земноводних (яких ще називають амфібіями) є дуже сильно проникною для вологи, тому випаровування її зі шкіри відбувається дуже швидко. Тому земноводні у денну пору доби проводять там, де є вода або волога - у водоймах (зелені жаби, кумки та ін.), у вологих сховищах у землі а бо біля землі (ропухи). Або ж - під шаром грунту, як землянки.

Природоохоронні об'єкти : заповідники, заказники, національні природні та регіональні ландшафтні парки.

Доброго дня, шановні співвітчизники, однодумці, читачі! Сьогодні ми продовжуємо розповідь про природоохоронні території світу. Але, як і у попередній публікації, вважаю за необхідне нагадати, що наша розповідь буде і може бути тільки ознайомлювальною. І річ не тільки у тому, що "світ" у тепершньому розумінні (країни та території планети Земля) досить великий (оце так "відкриття", скаже дехто - хоч на Нобелівську премію, авторе, претендуй!) і цих самих територій тут дуже багато (хоч і все рівно недостатньо). Справа ше й у тому, що самих різновидів цих об'єктів чимало. Тож, коротко опишемо хоча б основні з них. Сьогодні - розповідь про ті, які знаходяться на території України.

Досвід виготовлення та використання саморобних фотопасток на основі плівкових фотоапаратів

Стаття про фотопастки, Роман Є. Г.

BULETIN STIINTIFIC

Buletin_24_37_natura_2016, Статья о туре

Національні парки: "Для добра народу та на вічні часи"

Розповідь про Національні парки. Ця тема настільки об'ємна, що, фактично, навіть основні напрямки такої розповіді можна тільки, так би мовити, намітити. Щодо світової історії створення цих заповідних об'єктів.

 

Богомоли: хижі комахи з дивними "манерами"

Богомол звичайний. Латинська назва Mantissa religiosa, тобто (буквальний переклад) богомол релігійний. Чесно кажучі, назва не дуже вдала. Питання: як оце богомол (БОГОМОЛ!) не може бути релігійним?! Справа тут у тому, що УСІ назви видів складаються з 2-х слів. Перша - це назва групи видів (роду). Друга - назва, яка позначає конкретний вид. Саме у поєднанні вони і є тим, що є науковою назвою виду. Тому одне слово не завжди повністю вдповідає іншому: формально (науково) правильно, але з позицій літературного смаку (а то і здорового глузду) це має, іноді, дивний вигляд.

Костогриз: птах з міцним дзьобом

Цей птах не належить до великих, розміром він трохи (на 2-3 см. десь 18 см. завдовжки) більше горобця. І якщо не придивлятись, то можна вирішити, що це і є горобець - але трохи якийсь "не такий". Пояснюєтьься це тим, що східними є не тільки розміри, але й, скажімо так, фактура (є такий вираз у артистичному середовищі, так називають зовнішні риси актора, за якими його відбирають на ту чи іншу роль). Так от, "фактура" (пропорції тіла) у костогриза приблизно та сама, що й у горобців (хатнього та польового), але навіть для неспеціаліста у чомусь, все-таки досить сильно відрізняється. І не дивно, бо дуже суттєва відмінністиь - дзьоб! Він у костогриза примітний: дуже міцний, значно міцніший, ніж у інших видів, має форму трикутника.

Цікава зустріч була біля Лазурного: сліпак!

Його сфотографував та зробив коротку відеозйомку місцевий мешканець Максим Філін, я отримав це повідомленні від В. Руденко, спіробітника НПП "Джарилгацький" (зустріч була у межі берегової частини териорії НПП).

Сови: гарні та корисні, у Олешківських пісках та у світі

Моєю професією, роботою зоолога люди цікавляться часто. І ось одне з найпоширеніших питань: «Досліджуючи природу чи трапляється таке, про що потім довго згадуєш?»

Так, дійсно, трапляється, є спостереження, які залишаються на усе життя. Тим більш, що природа створила чимало істот, які не можна назвати інакше, як її, Природи, геніальними створіннями.

І у цієї статті я вирішив розповісти про тих мешканців наших місць, які, на моє глибоке переконання, є одними з найцікавіших мешканців нашої планети – про сов.