Наукова діяльність

Національні парки: "Для добра народу та на вічні часи"

Розповідь про Національні парки. Ця тема настільки об'ємна, що, фактично, навіть основні напрямки такої розповіді можна тільки, так би мовити, намітити. Щодо світової історії створення цих заповідних об'єктів.

 

Богомоли: хижі комахи з дивними "манерами"

Богомол звичайний. Латинська назва Mantissa religiosa, тобто (буквальний переклад) богомол релігійний. Чесно кажучі, назва не дуже вдала. Питання: як оце богомол (БОГОМОЛ!) не може бути релігійним?! Справа тут у тому, що УСІ назви видів складаються з 2-х слів. Перша - це назва групи видів (роду). Друга - назва, яка позначає конкретний вид. Саме у поєднанні вони і є тим, що є науковою назвою виду. Тому одне слово не завжди повністю вдповідає іншому: формально (науково) правильно, але з позицій літературного смаку (а то і здорового глузду) це має, іноді, дивний вигляд.

Костогриз: птах з міцним дзьобом

Цей птах не належить до великих, розміром він трохи (на 2-3 см. десь 18 см. завдовжки) більше горобця. І якщо не придивлятись, то можна вирішити, що це і є горобець - але трохи якийсь "не такий". Пояснюєтьься це тим, що східними є не тільки розміри, але й, скажімо так, фактура (є такий вираз у артистичному середовищі, так називають зовнішні риси актора, за якими його відбирають на ту чи іншу роль). Так от, "фактура" (пропорції тіла) у костогриза приблизно та сама, що й у горобців (хатнього та польового), але навіть для неспеціаліста у чомусь, все-таки досить сильно відрізняється. І не дивно, бо дуже суттєва відмінністиь - дзьоб! Він у костогриза примітний: дуже міцний, значно міцніший, ніж у інших видів, має форму трикутника.

Цікава зустріч була біля Лазурного: сліпак!

Його сфотографував та зробив коротку відеозйомку місцевий мешканець Максим Філін, я отримав це повідомленні від В. Руденко, спіробітника НПП "Джарилгацький" (зустріч була у межі берегової частини териорії НПП).

Сови: гарні та корисні, у Олешківських пісках та у світі

Моєю професією, роботою зоолога люди цікавляться часто. І ось одне з найпоширеніших питань: «Досліджуючи природу чи трапляється таке, про що потім довго згадуєш?»

Так, дійсно, трапляється, є спостереження, які залишаються на усе життя. Тим більш, що природа створила чимало істот, які не можна назвати інакше, як її, Природи, геніальними створіннями.

І у цієї статті я вирішив розповісти про тих мешканців наших місць, які, на моє глибоке переконання, є одними з найцікавіших мешканців нашої планети – про сов.

Летять гуси…

Ці звуки зараз можна чути дуже часто. Особливо − в нічний час. Летять гуси: летять і перегукуються один з одним. Таку «перекличку», до речі, досить часто плутають з голосами журавлів, але взагалі голоси цих птахів добре розрізняються: у журавлів − «курликання», у гусей – «гелготання».  На те вони й гуси!

Наукові читання у Миколаєві: охорона та вивчення довкілля, тур, ДНК, Іспанія та Кінбурнський півострів

12-13 квітня у м. Миколаєві відбулися VІ Наукові читання пам’яті Сергія Таращука.

Організатори Читань – Національний екологічний центр України, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, Творче об'єднання «Дім Бахтових», Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, регіональні ландшафтні парки «Тилігульський», «Приінгульський», «Кінбурнська коса» та національний природний парк «Бузький Гард».

На читаннях виступили понад 40 науковців із Києва, Харкова, Львова, Одеси, Херсона, Запоріжжя, Мелітополя, Умані, Голої Пристані, Очакова та Миколаєва.

Прозвучали цікаві доповіді з напрямків охорони та вивчення довкілля, геологічного минулого України, екологічної освіти, історії та краєзнавства.

В.о. завідувача науково-дослідного відділу НПП Олешківські піски Є.Г. Романом було зроблено доповідь щодо змін у фауні ссавців Олешківських пісків та плавнів Нижнього Дніпра, особливу увагу було приділено проблемі шакала на півдні України.

Також на цих читаннях Є.Г. Романом було здійснено передавання цікавого (а,можливо, навіть унікального) палеозоолоогічногоматеріалу – фрагмента черепа тура Миколаївському обласному краєзнавчому музею.

ХОЧЕШ СПІВПРАЦЮВАТИ З ПОЛІЦІЄЮ АВСТРАЛІЇ? ТРЕНУЙСЯ У ПІСКАХ ОЛЕШШЯ! (А тому – відвідай Національний природний парк «Олешківські піски»!)

Про те, що звіри залишають сліди, знають усі. Як і про те, що завдяки цим слідам можна дізнатися, які саме тут були звіри. І слово «слідопит» багатьом запам'яталося з дитинства: по романам Фенімора Купера і Майн Ріда.
 

МАНТІЯ ДЛЯ КОРОЛЯ, або невелика розповідь про горностая, ласку, і про те, де вони мешкають як їм живеться

Вони з'являються несподівано і несподівано зникають. Найчастіше роблять це вони безшумно, − іноді навіть не вдається роздивитися їх як слід. І останнє, що бачать їх жертви – це своїх ворогів, стрімких та безжалісних!..

Наукова робота про арахнофауну НПП «Олешківські піски» отримала перемогу у Всеукраїнському конкурсі

З 28 по 30 березня 2018 року у Полтавському національно-технічному університеті ім. Ю. Кондратюка пройшов Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук за галуззю знань «Екологія», в якому взяла участь студентка Херсонського державного університету кафедри Екології та географії Іосипчук А.М. Тема наукової роботи: «Місце арахнофауни в екосистемі Національного природного парку «Олешківські піски» (в межах Буркутського урочища)».