Наукова діяльність

Природоохоронні об'єкти світу: дуже різні і дуже необхідні

Продовжуємо розповідь про заповідні об'єкти, І, як і обіцяно - сьогодні розповідь про особливо охоронювані території світу. Тема-то, взагалі, дуже цікава, але!...

Але розповісти про ці території (усього світу!) навіть коротко або дуже коротко - завдання не просте. Чому? Насамперед, тому, що ці території є дуже різноманітними: у різних країнах і навіть у різних частинах (адміністративно-територіальних одиницях) цих країн. А до цього треба б ще додати складності перекладу!

Істота на стінах, або детектив навколо Червоної Книги та остріва Зміїний

У останні десятиріччя цю тварину бачив мало не кожний мешканець України. Увечері вона з'являється на стінах - зненацька. Пересувається швидко, але іноді може залишатися на одному місці досить довго. Вид має дивний: нагадує щось таке як живий механізм із довгими кінцівками та "вусами" Це - мухоловка звичайна, але у даному випадку має місце саме та ситуація, коли назва на сучасній мові може ввести у оману: бо, як пам'ятаєте, мухоловки - це комахоїдні птахи з ряду горобцеподібних. Але ця тварина - точно не птах! Досить часто її називають комахою, але у комах є "залізна" ознака - шість кінцівок! А тут їх значно більше - аж 30! Багато!... Дійсно багато, і тому ця істота відноситься до великої групи (класу) тварин, які так і називаються - багатоніжки. Наукова назва в неї - Scutigera coleoptrata. До речі, необхідно пригадати, що, хоч ми і позначаємо наукові назви тварин латинськими, це не зовсім вірно: там десь 15-20% лексики мають походження з еллінської (давньогрецької) мови. Але ж головним є те, що у даному випадку стає зрозумілим, на що вони потрібні, оті дивні та незрозумілі назви на давніх мовах: що б не було плутатани! Бо "наша" мухоловка - це зовсім не пташка з крилами.

Волове очко: невеличкий, але гарний

"Я гарний, прилетів з тих місць, які знаходятьсяна на північ від Херсонщини. Не ображайте мене! Також зверніть увагу, хто мене бачив - скільки нас і де ми зустрічаємиось. Та повідомте у заповідники та національні парки: про це, я чув, просили оті дивні люди, які бігають за нами з біноклями; здається. що їх називають орнітолами".

Зустріч вранці, або як вам така "тваринка"? Також - трохи про її родичів.

А справді - як? Цю "зміючку" я спостерігав 2 серпня 2013 р. на території Новокаховського рибоводного заводу частикових риб. Відразу ж щодо термінології: змії це і є змії, тобто усі їх види - і отруйні і неотруйні. А далі вже потрібна деталізація, які саме змії, - удави, пітони, вужі, кобри, гадюки, змії гремучі, змії морські і т.ін. Пишу це тому, що багато людей кажуть так: "змії і вужі". Тобто, словом "змії" вони позначають саме отруйних, протиставляючи їх неотруйним. Це не є вірним!

Тут закінчується Олешшя. А може, починається?...

 Маючи це фото, я роздумував. чи публікувати його. Чому? Тому що, по-перше, на ньому є автор даної публікації - а я не дуже полюбляю розміщувати будь-які фото власної "персони" у Мережі. У тому розумінні, що для цього птрібні знімки належної якості. І це фото для цього також не призначалося - воно, так би мовити, робоче.

 

Лежень та кам'яна куниця: що між ними спільного?

Дійсно, а що може бути спільного між такими різними тваринами? Бо, хто цього хто не знає, лежень - це птах. За розмірами він близький до куликів, середньої величини, веде сутінковий та нічний спосіб життя, про що, до речі, свідчать його очі: вони дуже великі для птаха такого розміру. Ну а куниця - це хижак, ссавець. До речі, а чому вона кам'яна? А тому, що природними територіями, типовими для цього виду є низькогірські ландшафти Передньої Азії та Європи. Саме звідси цей вид зеселив населені пункти - і тут ця куниця зараз населяє такі сховища, які подібні до тих, що є її первиннми місцями помешкання у природі (розщелини, невеликі печери та ін.) - горіща, іноді бетонні труби і подібні їм місця. До речі, англійська назва лежня - Stone Curlew, кам'яний кульон.

Знайомтесь - землянка!

Ці тварини - одні з найчисльніших видів хребетних Олешківських пісків. На українській мові їх називають землянками, часничницями, часниковими жабами. Дійсно, вони відомі тим, що іноді мають запах, схожий із запахом часнику, але це можна відчути не завжди. Що стосується назви "землянка", то вона, мабуть, є більш точною: дійсно, всі без виключення види землянок значну частину свого життя проводять у грунті. Звичайний спосіб життя тварини у теплу пору року такий: вдень - у грунті на невеликій глибині (зазвичай до 10-15 см.,), уночі - на поверхні, там вони ловлять комах, якими живляться. Закономірне питання: а чого це вони так полюбляють зариватися у грунт, що це за "хоббі" таке дивне? Відповідь дуже проста - це не хоббі, а спосіб життя! Річ у тому, що шкіра земноводних (яких ще називають амфібіями) є дуже сильно проникною для вологи, тому випаровування її зі шкіри відбувається дуже швидко. Тому земноводні у денну пору доби проводять там, де є вода або волога - у водоймах (зелені жаби, кумки та ін.), у вологих сховищах у землі а бо біля землі (ропухи). Або ж - під шаром грунту, як землянки.

Природоохоронні об'єкти : заповідники, заказники, національні природні та регіональні ландшафтні парки.

Доброго дня, шановні співвітчизники, однодумці, читачі! Сьогодні ми продовжуємо розповідь про природоохоронні території світу. Але, як і у попередній публікації, вважаю за необхідне нагадати, що наша розповідь буде і може бути тільки ознайомлювальною. І річ не тільки у тому, що "світ" у тепершньому розумінні (країни та території планети Земля) досить великий (оце так "відкриття", скаже дехто - хоч на Нобелівську премію, авторе, претендуй!) і цих самих територій тут дуже багато (хоч і все рівно недостатньо). Справа ше й у тому, що самих різновидів цих об'єктів чимало. Тож, коротко опишемо хоча б основні з них. Сьогодні - розповідь про ті, які знаходяться на території України.

Досвід виготовлення та використання саморобних фотопасток на основі плівкових фотоапаратів

Стаття про фотопастки, Роман Є. Г.

BULETIN STIINTIFIC

Buletin_24_37_natura_2016, Статья о туре